Жінка на ім`я Модеста. Дозволені забави

Вірші, з яких укладена добірка у цій книжці, написані після того, як Василь Голобородько змушений був виїхати із рідного краю, Луганщини, де запанували з квітня 2014 року терористи.

У віршах немає безпосереднього відгуку на ті події, але присутня екзистенційна полишеність автора, тобто відчуття, з яким він живе віддавна, не лише від часу, коли ті події сталися, тільки те відчуття завдяки їм іще більше посилилося.

Перше кохання, сорокарічний чоловік і вісімнадцятилітня жінка, останній штрих до портрета, хроніка застуд та любовних утіх – в оповіданнях Тимофія Гавриліва лінії часу, почуттів і сюжетів сплітаються у заворожливий візерунок на крильці метелика.