В українській літературі інтерес до детективу виник у 20-ті роки. Пізніше, у 30-ті роки, перейнявся пафосом хворобливої «шпигуноманії», притаманної тоталітарним суспільствам. Основна ознака детектива як жанру — наявність у творі якоїсь загадкової події, обставини якої невідомі і мають бути з'ясовані. Найчастіше описувана подія — це злочин, хоча є детективи, в яких розслідують події, що не є злочинними.