467 51 37
(044)

Кайдашева сім’я


Кайдашева сім’я Кайдашева сім’я
232 грн
К
Концептуальне видання «Кайдашевої сім’ї» для школярів – ще одна новинка альтернативної серії української класики від «Основ». Заяложена програма, втомлені вчителі, знудьговані учні, загальна атмосфера ненависті та відбувальщини? Насправді у нас хороша література, потрібно тільки дати їй шанс. Наприклад, видати так, щоб класика пасувала образу сучасної молодої людини.

Особливість видання – концептуальне та креативне оформлення. Сучасні колажні ілюстрації художниці Лєри Схємки провокують читача – і спонукають замислитися: а може, справді так мало змінився світ із тих часів, якщо ми щиро сміємося над жениханням Карпа і Лавріна, лайками Кайдашихи і її невістки Мотрі, співчуваємо старому Омелькові, співпереживаємо тендітній Мелашці?

Одна із найяскравіших повістей української літератури, «Кайдашева сім’я», покликана розкрити трагедію села Наддніпрянщини у ХІХ столітті. Конфлікти усередині однієї колоритної (але якої ж типової!) родини зображені із гумором, проте добре ставлення до сварливих Кайдашів не перешкоджає автору безжально критикувати суспільний лад, спосіб організації життя громади, поведінку духовенства, які призводять до «змізеріння людського духу».
З сайту видавництва "Основа"

Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище – Левицький) – письменник, один із найяскравіших представників реалізму в українській літературі. Прозаїк, драматург, етнограф-фольклорист. Народився 13 (25) листопада 1838 року у м. Стеблів Київської губернії, в родині священика. Навчався у Київській духовній семінарії (1853–1859), Київській духовній академії (1861–1865). Враження цього періоду життя покладені в основу роману «Хмари». Замість духовної кар’єри обрав педагогічну. Викладав російську словесність, а також історію та географію у Полтаві, Седлеці, Каліші, Кишиневі. У 1885 році, вийшовши у відставку, письменник оселився у Києві і надалі займався суто літературною діяльністю. Жив скромно. До останніх сил працював, щоб завершити свої твори. Помер 2 (15) квітня 1918 року у шпиталі для одиноких людей на Дегтярівці у Києві. Похований на Байковому кладовищі. Найважливіші прозові твори: «Дві московки» (1868), «Микола Джеря» (1876), «Хмари» (1874), «Кайдашева сім’я» (1879), «Афонський пройдисвіт» (1890), «Князь Єремія Вишневецький» (1897).


«Кайдашева сім’я» одна із найяскравіших повістей української літератури, «Кайдашева сім’я», покликана розкрити трагедію села Наддніпрянщини у ХІХ столітті. Конфлікти усередині однієї колоритної (але якої ж типової!) родини зображені із гумором, проте добре ставлення до сварливих Кайдашів не перешкоджає автору безжально критикувати суспільний лад, спосіб організації життя громади, поведінку духовенства, які призводять до «змізеріння людського духу». Походеньки старого Омелька, сварки Мотрі і старої Кайдашихи, проща Мелашки й баби Палажки дотепер викликають сміх крізь сльози у читача. А отже, твір Івана Нечуя-Левицького витримав випробування часом, так само, як нікуди не поділися зачеплені у ньому проблеми. Ілюстратор книги Лєра Схемка.

За матеріалом з сайту видавництва "Основи"
Пов'язані товари