На прикладі шести центрально-східноевропейських держав (Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Болгарії та Румунії) у часовому проміжку між падінням соціялістичного ладу та їхнім вступом до Европейського Союзу у 2004 та 2007 роках авторка розглянула вплив ЕС на внутрішньополітичний розвиток держав, що прагнуть до нього приєднатися.
Стисло аналізуючи розвиток їхньої внутрішньої політики, дослідниця поділяє їх на ліберальні та неліберальні за головним критерієм: якістю владних еліт після оксамитових революцій 1989 року. Саме еліти, а не політичний устрій відіграють засадничу роль у здатності реалізувати політичні та економічні реформи. Центрально-східноевропейські країни потребують поновного творення держави, тож можливості політичних еліт тут неспівмірно вищі, ніж у їхніх колеґ із розвиненої західної частини континенту. Саме якість політичних еліт дає змогу Польщі, Чехії та Угорщині стати ліберальними лідерами реґіону.
- See more at:
http://krytyka.com/ua/reviews/nerozdilena-ievropa-demokratiya-vazheli-vplyvu-ta-intehratsiya-pislya-komunizmu#sthash.d2ZZA4VS.dpuf