Очима Заходу. Самодержавство і війна

Між виходом есею "Самодержавство і війна" (1905) та роману "Очима Заходу" (1911) минуло шість років. І навіть попри, здавалося б, великий часовий розвив, ці роботи Джозефа Конрада звучать в унісон. Вони об'єднані "російською тематикою" і авторським дослідженням політичного насильства, яке часто задля свого виправдання використовує високі ідеали. Джозеф Конрад спочатку в есеїстичній, а потім у романній формі намагається простежити, як відбувається виродження шляхетних ідей у вбивчі. В "Очима Заходу" йдеться про осиротілого петербурзького студента Кирила Разумова. Він живе у час суспільної смути, коли тісні кола анархістів плетуть змови проти немилосердного самодержавного режиму. Їм вдається завдати тяжкого удару, вбивши очільника Репресивного комітету — пана де П. У вирі цих подій живе Разумов, який дуже хотів би мати тихе працелюбне життя в тіні самодержавства, але одна випадковість руйнує ці мрії, штовхаючи його на шлях політичних інтриг, знайомств у Женеві й складнощів вибору, знайомих Раскольнікову. Ці тексти разом з "Таємним агентом" і "Ностромо" формують корпус так званих політичних романів автора. Українською перекладено вперше.