Останні свідки. Соло для дитячого голосу

Світлана Алексієвич народилася в сім'ї сільських вчителів в Івано-Франківську. Батько - білорус, мати - українка. Після демобілізації батька з радянської армії родина перебралася до Білорусі.
Лауреат багатьох міжнародних літературних премій та Лауреат Нобелівської премії з літератури за 2015 рік. Німецьке видання "Німецька Хвиля" назвало її «блискучим майстром художньо-документальної прози».

Це друга книга славнозвісного художньо-документального циклу Світлани Алексієвич "Голоси Утопії". Вона містить спогади про Другу світову війну на теренах СРСР тих, кому під час війни було 6—12 років, — найменш заангажованих і водночас найвразливіших її свідків.

"Війна очима дітей виявилася ще страшнішою, ніж та, яку закарбував жіночий погляд у книжці "У війни не жіноче обличчя". "Останні свідки" — це подвиг дитячої пам’яті", —   йдеться в анотації.