Саломея

Вайлд написав "Саломею" французькою восени 1891 року, коли мешкав у Парижі. Англійською її переклав лорд Альфред Дуґлас, з яким у  письменника тривалий час були інтимні стосунки. Проте Вайлда переклад не задовольнив і він практично переробив його самотужки. В основу сюжету лягла біблійна розповідь про обезголовлення  Івана Хрестителя, яка під пером видатного естета переросла у щось значно глибше, фантасмагоричніше. Перетворилася на кубок емоцій та темних пристрастей, який ніби витягує на світ повний місяць, що слугує і тлом, і повноправним  героєм п'єси. Еротичні/гомоеротичні мотиви,біблійні  алюзії, макабричні описи, символи, явні й завуальовані, - усе це становить химерне плетиво п'єси. А ілюстрації Обрі Бердслі, вступаючи у діалог або  й у суперечку з текстом, творять ніби окрему смислову лінію, візуальну паралель, завдяки якій читач іще довго не може оговтатися від пережитого.