Спасибі за джаз

Римування подібне до гри на музичному інструменті. Справжній маестро одразу почує фальшиві ноти у творі.
А фальшивими вони можуть бути тому, що нещирі. Поезія Ірини Котлярської-Фесюк не обов’язково налаштує ваше внутрішнє фортепіано на мажорний лад, але відкриє нові звучання, в яких емоційні піанісимо і фортисимо нерозривно поруч, як любов і туга, зима і весна, літо й осінь, що постійно дихають в спину одне одному і завихрюють листя віршів у меланхолійний джаз.
Збірка заговорить до вас двома мовами — польською й українською. Але найголовніша її мова — та, яку зможете зрозуміти без слів, слухаючи своє серце.
Книжка для тих, хто любить музику в поезії і поезію в музиці.