Золотий жук

Знаменитий дедуктивний метод і класичний тандем проникливого сищика-аматора та його не дуже розторопного колеги, заплутаний злочин, непередбачувана розв’язка тощо — про все це в оповіданнях «Вбивства на вулиці Морг», «Викрадений лист», у яких кабінетний інтелектуал Огюст Дюпен демонструє своє мистецтво логічних висновків, побудованих на далеко не очевидних і, на перший погляд, не пов’язаних між собою фактів. До цього циклу творів належить й один із найвідоміших оповідань Едгара По «Золотий жук» про пошук піратських скарбів, що нагадує дитинство й пригоди. Головний герой Вільям Легран — відлюдник із різким характером. Він багато в чому нагадує Огюста Дюпена, але з тією різницею, що у своєму розслідуванні Легран проявляє більше ініціативи, ніж «диванну мислитель» Дюпен. І хоча за сюжетом «Золотий жук» нагадує традиційний розповідь про шукачів скарбів, у цій новелі логічні доводи точні, прості й оригінальні, а пошук істини цілком залежить від холодного розрахунку. Саме Леграна слід уважати прототипом Шерлока Холмса. Легка іронічна новела «Шахрайство як точна наука» про те, як «правильно обманювати» і що потрібно робити, щоб не бути обдуреним. Вона може бути не лише посібником для шахраїв-початківців, а і як підручник для їх потенційних жертв.