Благослови Тебе Боже! Чорний Генсек

Радянський Союз не розвалився 1991 року, а продовжив своє існування, на зміну м’якотілому і слабкодухому інтелігенту Андропову, знешкодивши перспективного, але ще юного і недосвідченого Черненка, владу узурпував молодий і рішучий реформатор Горбачов – він одразу ж скасував “сухий закон”, за який так критикували його попередників, але й водночас почав закручувати гайки. Коли 1993 року Горбачов остаточно розв’язав «афганське питання» і наніс ядерний удар по Кабулу, стало зрозуміло, що гра у демократію скінчилася і поняття «перебудова» та «гласність» мають зовсім інше значення, аніж вважалося раніше.

Благословенні дев’яності добігають кінця, залізна завіса, здається, міцно захищає совковий устрій від гнилого подиху Заходу, і виглядає, що все зацементовано навічно і так триватиме завжди. Але щось не так усередині самого червоного колóса. Повільно і невідворотно грядуть зміни, давні пророцтва провіщають, що близиться час хаосу! О так, він близиться! І цей час не за горами, бо ночами за обрієм вже палахкотить червона заграва і на самотніх деревах посеред полів, на яких зібрали останній врожай, ворони каркають людськими голосами, пророкуючи неминуче…

«Благослови Тебе Боже! Чорний Генсек» – це примарна хроніка містичних пошуків, які для випадкового журналіста починаються у вугільній житниці на сході країни, продовжуються у його власному дитинстві, що виявляється зовсім не таким, яким він його завжди вважав, і закінчуються у столиці зловісним крещендо потойбічної гри, ставки в якій доволі заплутані і невизначені, але однозначно – найвищі.