467 50 78
(044)

В основному, діаспора сформувалась завдяки еміграції з українських земель. Інтенсивність еміграції спричинена здебільшого невдачами, які поніс український народ у визвольній боротьбі за державність. Ще одна причина цьому —примусові виселення.

Наприкінці XIX — початку XX ст. із західних та східних районів України була здійснена масштабна добровільна еміграція через економічні причини. Емігрували тоді до Канади й Америки. Три наступні хвилі еміграції були здебільшого політично обґрунтовані. Це відбувалося після знищення УНР, коли була встановлена радянської влади у Західній Україні (1917—1921 рр.)

Наступна хвиля відбулась через події Другої світової війни та знищення Української повстанської армії (кінець 1940-х — початок 1950-х рр.). Четверта хвиля — це виселення дисидентів. Тобто тих, що відкрито виступали проти комуністичного режиму в 1960—1970-і рр.). З кінця 1920-х до середини 1950-х рр. на простори Сибіру і півночі Росії було депортовано мільйони українців.

Через економічні причини відбулась ще одна хвиля еміграції із середини 1950-х до 1980-х рр. Молоді люди вирушали да Казахстану для освоєння цілинних земель, у Сибір – для спорудження новобудов, зрештою, на Урал. Єврейське населення емігрувало з України у 1980—1990-і рр. через національні мотиви. А в середині 1990-х рр. поширилась еміграція до Росії та західних країн з України.

Останнім часом домінує еміграція до західних країн. Це сприяє зростанню західної української діаспори.

Певною мірою українська діаспора формувалася й у результаті переділів кордонів, у тому числі й у XX ст.